Дії настільної гри «Шериф Ноттінгема» відбуваються у міських воріт, де розташувався противний товстий шериф. На жаль, Робін Гуд далеко, десь у нетрях Шервудского лісу, а крім нього обламати роги шерифу зовсім нікому. Тому бідним торговцям доведеться розраховувати тільки на свої сили. Щоб провезти в місто товари, їм доведеться викручуватися, хитрити і блефувати, а іноді і платити мзду проклятому хабарнику. Чим більше легальних і контрабандних товарів вдасться провезти і чим більше золота виторгувати, тим більше шансів на перемогу в грі. До дозволених товарів відносяться яблука, хліб, сир і кури, а до заборонених - медовуха, перець, шовк і арбалети.
Вірю-не-вірю
Партія ділиться на раунди, в кожному раунді роль шерифа виконує один з гравців. На початку раунду купці добирають карти з стопок скиду або з колоди, а потім кладуть у свої мішки від однієї до п'яти карт товарів. Далі гравці зустрічаються з шерифом. Кожен купець оголошує тип легального товару в своєму мішку і його кількість. Шериф повинен вирішити, розкривати або не розкривати мішок. Щоб шериф не відкривав мішок, гравці можуть пропонувати шерифу хабара - золото або карти товарів - або годувати його обіцянками. Якщо шериф повірив і пропустив купця, той розкладає провезені товари на своєму прилавку.
Якщо шериф все-таки вирішив перевірити вміст мішка, можливі два варіанти розвитку подій:
- в мішку виявилося не те, що оголошено: товари конфіскуються і купець сплачує зазначений на них штраф;
- в мішку виявилося те, що оголошено: шериф платить купцеві штраф за кожен товар.
Гра закінчується після того, як всі гравці двічі побувають шерифом. Щоб визначити переможця гравці підсумовують своє золото і додають до нього переможні очки за товари на прилавку - легальні і контрабандні. Той, хто набере більше переможних очок, стане переможцем.
